Успенський Углянський жіночий монастир (с. Угля, Закарпатська обл.)
Телефони:
Сайт:
Адреса:
вул. Шевченка, 14, с. Угля, Тячівський р-н., Закарпатська обл., 90514
Як доїхати:

GPS
48.152416, 23.613138
Заснований:
12 століття
Останнє відкриття (відродження):
Журнал № 27 засідання Священного Синоду УПЦ від 23.11.1990 року
Керівник - настоятелька:
Ігуменя Сергія (Немеш);
- документ про призначення на посаду:
Журнал № 45 засідання Священного Синоду УПЦ від 27.10.2015 року
Додаткова інформація на інтернет-ресурсах:
Історія:

Історичний нарис Успенського Углянського жіночого монастиря - обителі Хустської єпархії в селі Угля Тячівського району на Закарпатті - починається не з дати заснування, а із застереження: під однією назвою в цій місцевості слід розрізняти кілька монастирів1. Давній Заневський, він же Угольський, стояв у горах над селом Мала Уголька і занепав після смерті єпископа Досифея Феодоровича; 1776 року вже в самій Углі спробували заснувати уніатський василіанський монастир, який у середині XIX ст. припинив існування; а з 1925 року на місці колишньої уніатської обителі будувався новий православний монастир, нині жіночий, на честь Успіння Пресвятої Богородиці1.

Найдавніше речове свідчення про давню обитель знайшли 1980 року: бронзову печатку другої половини XIV ст. з написом «Печать монасътира оугольського Восъкресения Христова» - тобто середньовічний монастир мав присвяту Воскресіння Христового, а не Успіння1. Перша розлога письмова згадка припадає на 1552 рік: у хронографі XVII ст. із зібрання Румянцева під номером 457 є розділ «о Занове Угорском» з описом монастиря «Занов» - церква Вознесіння Господнього, 330 братів, вівчарство замість ріллі, соляна й воскова копальні поряд, а серед джерел одне з водою, схожою на грушевий квас, і гарячі води, в яких зварилося б яйце і до яких звозили недужих; частина істориків Закарпаття переказує ту саму згадку під 1558 роком1. Офіційна історична довідка Углянської громади знає той самий сюжет із сільського боку: 1558 року в урочищі Монастир у Малій Угольці побувала делегація царя Івана Грозного, що поверталася з Константинополя, і після повернення розповідала про великий білий камінь-велетень, про джерело з водою «як грушевий квас» і про гарячу воду, в якій можна було зварити куряче яйце2.

Відомості уточнено:
Всі пов'язані документи:

← Монастирі


Зателефонувати