На честь прп. Силуана Афонського ставропігійний чоловічий скит

Скит на честь преподобного Силуана Афонського — чоловіча обитель у селі Загребля Малинського району на Житомирщині^{1, 4}. Афонський портал «Русский Афон» описує його місце як лісову місцевість між Загреблею і селищем Чоповичі, неподалік залізничної станції Чоповичі^{4, 5}.

Обитель виросла біля джерела, яке здавна шанували місцеві жителі: за описом того ж порталу, скит заснували парафіяни київського храму святителя Михаїла, першого митрополита Київського, з благословення Свято-Пантелеімонівського на Афоні монастиря^{4, 5}. 2011 року поряд із джерелом, з благословення настоятеля того київського храму, звели невелику дерев'яну церкву на честь ікони Божої Матері «Скоропослушниця»^{4, 5}. Пізніше, з благословення афонських отців, тут почали будувати сам скит^{4, 5}.

Про саме джерело портал переказує місцеву легенду: чиста вода забила там, де в XIV столітті стояла православна церква, яка перед татарським набігом пішла під землю разом із парафіянами, і місцеві жителі досі розповідають, що у великі свята біля того підвищення чути дзвін і церковний спів^{4, 5}.

Офіційно скит відкрито рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви: на засіданні 5 січня 2013 року під головуванням Митрополита Київського і всієї України Володимира журналом № 01 благословлено відкрити в селі Загребля скит на честь преподобного Силуана Афонського¹. Це був перший із двох пунктів того журналу — другим тоді відкрили скит на честь ікони Божої Матері «Іверська» в селі Соболівка¹. Обидва скити журнал приписав ставропігійному жіночому монастиреві на честь Афонської ікони Божої Матері в селищі Чоповичі¹.

Через рік скит згадали і у світських документах: за публікацією житомирського видання, у грудні 2013 року монастир звернувся до Житомирської обласної ради по дозвіл на розроблення проєкту землеустрою, і в оприлюдненому в січні 2014 року проєкті рішення пропонувалося зменшити ділянки лісгоспів та відвести обителі разом понад двадцять гектарів⁷. Із них п'ять гектарів за межами Загреблі, у кварталі Барвінківського лісництва Малинського лісгоспу, зазначено як місцезнаходження саме цього скиту⁷.

19 червня 2014 року Синод повернувся до скиту: журналом № 11, ухваленим під головуванням Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, скит вивели з підпорядкування монастиря в Чоповичах і приєднали до подвір'я Свято-Пантелеімонівського на Афоні монастиря Київської єпархії³. Сам акт називає цю зміну реорганізацією скиту³.

Це подвір'я Синод відкрив, а точніше відродив, у Києві двома роками раніше — журналом № 50 від 20 липня 2012 року, при храмі святителя Михаїла, першого митрополита Київського². Того ж дня журналом № 59 монастиреві в Чоповичах надали ставропігію, і в довідці до того рішення сказано, що храм і дев'ять корпусів тієї обителі збудувала коштом релігійна громада того самого київського храму святителя Михаїла².

Опис, який «Русский Афон» опублікував у червні 2014 року і який того ж місяця передрукувало інформаційне агентство УНІАН, застає скит у будівництві: діяв дерев'яний храм, де регулярно правили богослужіння, а в обителі жило дванадцятеро братів, здебільшого парафіян київського подвір'я^{4, 5}.

Тоді ж зводили великий кам'яний храм преподобного Силуана Афонського — камінь для нього звозили зі Святої Гори Афон, із Києво-Печерської лаври та з уцілілих решток мурів київського храму святителя Михаїла — і дерев'яну церкву великомученика Пантелеімона над джерелом при в'їзді до скиту^{4, 5}. Двоповерховий корпус із трапезною, келіями для братії та паломників і бібліотекою був на той час майже готовий, а будували переважно самі брати^{4, 5}.

За тим самим описом, статут у скиту афонський, а братія постійно читає Псалтир^{4, 5}. Серед святинь обителі названо частки мощей преподобного Силуана Афонського та інших святих, привезені з Афону, старовинний список ікони Божої Матері «Скоропослушниця» та ікону святителя Миколая, освячену на його мощах у Барі^{4, 5}.

Про престольне свято в скиту «Русский Афон» повідомляв окремо: святкове богослужіння очолив духівник київського афонського подвір'я, а служили разом із ним священник ставропігійного жіночого монастиря на честь Афонської ікони Божої Матері та настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в селі Тулинці⁶. На свято приїхало близько ста паломників із Києва, Київської, Житомирської та інших областей, а після літургії біля джерела звершили водосвятний молебень⁶.