На честь ікони Божої Матері "Утамуй мої печалі" ставропігійний жіночий монастир

Монастир на честь ікони Божої Матері «Утамуй мої печалі» — ставропігійна жіноча обитель у смт Городниця на Житомирщині^{1, 2}. За словами Житомирської єпархії, Городницький монастир, до якого належить ця громада, об'єднує в собі за традицією давньої Церкви дві чернечі спільноти — чоловічу Свято-Георгіївську та жіночу, присвячену цій іконі².

У 1744 році тут звели дерев'яну церкву святого Георгія Переможця, а в 1891 році при ній заснували жіночу монашу громаду^{1, 2}. У 1903 році поруч звели кам'яний Георгіївський собор, а стару дерев'яну церкву перейменували на честь преподобного Симеона Стовпника². У 1914 році невелику жіночу громаду скасували, заснувавши натомість чоловічий монастир^{1, 2}.

Обитель закрили 1923 року^{1, 2}, а в 1930-х роках зруйнували Симеонівський храм¹; із 1945 року кам'яний собор діяв як звичайний парафіяльний храм¹. Чернече життя тут відновили 1979 року, коли парафію очолив чернець Олександр, нині архієпископ Городницький, вікарій Київської Митрополії². За одними даними, відновлена того ж року обитель одразу об'єднувала чоловічу і жіночу громади¹; за іншими, окрема жіноча громада існує при монастирі з 2006 року².

Монастир офіційно відкрили 23 листопада 1989 року, а 1994 року він одержав ставропігію Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України^{1, 2}. У 1995 році звели двоповерховий кам'яний келійний корпус, у якому 1997 року освятили теплий храм на честь цієї ж ікони²; за даними монастирського сайту, цей храм облаштували в одному з житлових корпусів у 1996–1997 роках¹.

6 квітня 2025 року, у п'яту неділю Великого посту, архієпископ Городницький Олександр звершив у Городницькому жіночому монастирі чернечий постриг однієї з сестер³.