Благовіщенський жіночий монастир

Благовіщенський жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви стоїть у селі Андрусіїв Гощанського благочиння на Рівненщині^{1, 9}. Повна його назва, як її записано в синодальному рішенні, - жіночий монастир на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви¹.

Громада склалася раніше за офіційне рішення про неї. Навесні 2016 року, на престольне свято, митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій благословив чернечий одяг для перших насельниць новоутвореної обителі в Андрусієві й побажав сестрам, як він тоді сказав, «нового форпосту Православ'я на Рівненщині», заступництва Матері Божої³.

20 липня 2016 року Священний Синод Української Православної Церкви, розглянувши рапорт митрополита Варфоломія, благословив утворити цей монастир та прийняти і зареєструвати його статут; рішення записане журналом № 31 того засідання^{1, 2}.

Того року Синод утворив в Українській Православній Церкві лише три обителі - один чоловічий монастир і два жіночі. Андрусіївська громада була однією з них: саме так її подано в річному звіті керуючого справами Церкви за 2016 рік^{4, 5}.

Перший чернечий постриг в історії обителі звершено 6 квітня 2021 року, напередодні свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, за всенічним бдінням у головному храмі монастиря; чин звершив скитоначальник Свято-Варварівського Старокорецького скиту архімандрит Михаїл (Зущенко)⁶. 5 лютого 2023 року архієпископ Рівненський та Острозький Пимен постриг у мантію трьох інокинь обителі¹⁵.

Того ж 2021 року спеціально для новоутвореного монастиря написали список ікони Пресвятої Богородиці «Андрусіївська Хлібна»⁷.

Первообраз цієї ікони, як розповідає єпархіальний виклад її історії, з'явився у XVI столітті в Соловецькому монастирі, де ніс послух святитель Филип, у миру Феодор Количев: ігумен призначив його працювати в пекарні, і там, за цим переказом, у 1540 році Богородиця послала йому свій образ⁷. Ікону поставили в пекарні біля печі, і в обителі почали називати її «Хлібною» або «Запічною»; первообраз згодом було втрачено, а копії з нього робили протягом століть⁷.

Про андрусіївський список єпархіальна пресслужба пише, що з першого дня перебування в обителі він став виявляти допомогу людям, які приходили до нього з щирою молитвою⁷.

13 жовтня 2023 року, напередодні свята Покрови, «Хлібну» Андрусіївського монастиря привезли до храму Всіх Волинських святих у Рівному разом із вісьмома іншими іконами Богородиці, що їх єпархія називає чудотворними, - серед них Почаївською та образами Корецької, Білівської, Межиріцької і Гощанської обителей⁸.

25 грудня 2022 року в монастирі освятили домовий храм: чин освячення звершив архієпископ Рівненський та Острозький Пимен у співслужінні священників єпархії, а храм освятили на честь святителя Нектарія Егінського^{9, 10}. У листопаді 2023 року архієпископ очолив у цьому храмі святкову літургію в день його престольного свята¹¹.

Один із храмів обителі освячено на честь ікони Богородиці «Всецариця»; саму ікону для монастиря, за повідомленням єпархіальної пресслужби, написали паломники в подяку за зцілення¹². Та сама пресслужба пише, що обитель славиться своїм цілющим джерелом і що за час існування монастиря багато людей, які з вірою та молитвою вживали святу воду, дістали зцілення від різних хвороб¹².

У 2023 році літургію в день вшанування «Хлібної» очолив в обителі архієпископ Пимен. Після служби владика освятив хліб, який сестри спекли спеціально до свята, і його роздали вірянам, а святкування завершилося хресним ходом навколо обителі й молебнем перед храмом святителя Нектарія¹³.

У 2025 році літургію того ж свята очолили митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент та архієпископ Пимен, а співали, серед інших, архієрейський хор «Воскресіння» і хор сестер Покровського Гощанського жіночого монастиря¹⁴.

До обителі їздять паломники. 12 серпня 2024 року священники Рівненського Північного благочиння привезли сюди поїздку по монастирях Рівненщини: сестри розповіли гостям історію створення монастиря, дали набрати святої води й подарували кожному паломникові ікону «Андрусіївська Хлібна»¹⁶. Раніше того ж року, 5 червня 2024 року, до обителі - однієї з трьох, які вони обійшли на Гощанщині, - приїздили діти недільної школи Георгіївської церкви Корця¹⁷.