Георгіївський ставропігійний чоловічий скит
48.992499, 37.444517
Георгіївський чоловічий скит Святогірської лаври міститься в селі Долина на Донеччині, за тридцять кілометрів на північний схід від Слов'янська7. До 1945 року село звалося Голою Долиною7.
Літопис Святогірської обителі наводить щоденниковий запис академіка Санкт-Петербурзької академії наук Й. А. Гільденштедта, який побував у монастирі 1774 року: від станції Гола Долина він проїхав дев'ять верст майже прямо на схід південним узліссям Теплинського лісу до Святогірського монастиря4.
Той самий літопис свідчить, що святогірський маєток Енгельгардта складався з восьми населених пунктів із 4 157 жителями і що 1797 року до його складу внесли село Голу Долину та хутір Нітріузький3.
Дерев'яну парафіяльну церкву святого великомученика Георгія Побідоносця звели в Голій Долині 1862 року коштом Потьомкіна1.
1867 року архімандрит Герман, порадившись із братією, вирішив відкрити тут народне училище на сорок хлопчиків; згодом училище перетворили на церковнопарафіяльну школу, яку утримували коштом Святогірської пустині1.
1903 року в навчальних класах налічувалося 150 учнів, а при школі був іще й гуртожиток на двадцять хлопчиків-сиріт; учителя до неї призначали з-поміж святогірської братії1.
Голодолинська школа була не єдина: за літописом обителі, у навколишніх селах — Голій Долині, Банному і Пришибі — святогірці завели школи, де викладали грамоту, церковний спів, прикладне мистецтво та інше, а учнів у них було понад триста2.
6 травня 2005 року в лаврському скиту в Долині звершили закладку храму великомученика Георгія Побідоносця5. За зразок для скитського храму, як подає сторінка лаври, взято церкву Покрова Божої Матері на Нерлі в її первісному вигляді1.
24 січня 2006 року в шкільному храмі на честь Георгія Побідоносця в Долині відбулося перше богослужіння5.
24 вересня 2010 року Блаженніший митрополит Володимир (Сабодан), прямуючи зі Святогірської лаври до міста Ізюма на Харківщині, відвідав Георгіївський скит у Долині1. Вихованці місцевої школи зустрічали Предстоятеля хлібом-сіллю, а учасники місцевого народного хору проспівали йому многоліття1.
У грудні 2013 року єпархіальне видання оприлюднило будівельні задуми лаври: за словами секретаря обителі, насельники вели тоді будівництво п'яти монастирських комплексів, а серед щойно представлених проектів були храм великомученика Георгія Побідоносця в Долині, який тоді ще будувався, і проект Святих врат, дзвіниці та братського корпусу Георгіївського скиту6.
Показати джерела
- 1. «Свято-Георгиевский скит» (офіційний сайт). Свято-Успенська Святогірська Лавра (архівна копія 09.05.2018) (дата звернення: 2026-09-01)
- 2. «Літопис обителі 1844–1922 рр.» (офіційний сайт). Свято-Успенська Святогірська Лавра (svlavra.church.ua) (дата звернення: 2026-09-01)
- 3. «Літопис обителі 1787–1844 рр.» (офіційний сайт). Свято-Успенська Святогірська Лавра (svlavra.church.ua) (дата звернення: 2026-09-01)
- 4. «Летопись обители XVI в. — 1787 г.» (офіційний сайт). Свято-Успенська Святогірська Лавра (svlavra.church.ua) (дата звернення: 2026-09-01)
- 5. «Святогорье торжествует 25-летие своего возрождения» (сайт єпархії). Донецька єпархія Української Православної Церкви (donetsk.church.ua), 2017 (дата звернення: 2026-09-01)
- 6. «Новые строительные проекты» (сайт єпархії). Донецька єпархія Української Православної Церкви (donetsk.church.ua), 2013 (дата звернення: 2026-09-01)
- 7. «Долина, Славянский район, Донецкая область» (реєстр пам'яток). История городов и сел Украинской ССР (ukrssr.com) (дата звернення: 2026-09-01)
