Єлисаветинський жіночий монастир

Єлисаветинський жіночий монастир - обитель Запорізької єпархії Української Православної Церкви в смт Комишуваха Оріхівського району на Запоріжжі².

Саму Комишуваху засновано 1770 року як слободу, що звалася також Павлівкою, а статус селища міського типу вона дістала 1957 року⁴.

Обитель почалася не в Комишувасі. 19 травня 1998 року Священний Синод Української Православної Церкви журналом № 29, за рапортом архієпископа Запорізького і Мелітопольського Василія, благословив відкриття жіночого монастиря в селі Жовтневе Запорізької єпархії¹.

За власним викладом обителі, її засновано в лютому 1998 року з благословення того ж архієпископа в селі Жовтневе тодішнього Токмацького району й названо на честь великої княгині Єлисавети; той самий виклад називає його другим жіночим монастирем Запорізької єпархії⁵. Для нової обителі відібрали п'ять насельниць зі Свято-Успенського жіночого монастиря села Приморське⁵.

Громада зростала, і за викладом монастиря дальшому розвиткові заважали і брак житлової площі, і віддаленість від обласного центру, що ускладнювала приїзд паломників⁵. За клопотанням архієпископа Василія обителі подарували будівлю районної лікарні на 120 місць у Комишувасі⁵.

У 2001 році, через збільшення числа насельниць, монастир перевели до смт Комишуваха Оріхівського району, де він розмістився у двоповерховій будівлі колишньої районної лікарні³. 21 грудня 2001 року Священний Синод журналом № 35, за рапортом того самого архієпископа, благословив внесення змін в адресу монастиря на нову, в смт Комишуваха Оріхівського району².

Будівлю капітально відремонтували за проєктами архітекторів, і всередині влаштували два храми - на честь ікони Божої Матері «Всецариця» та на честь преподобномучениць Єлисавети (Романової) й інокині Варвари; освятив їх правлячий архієрей^{3, 5}.

Сільська рада виділила монастиреві чотири гектари землі, де заклали сад і виноградник⁵.

Список ікони Божої Матері «Всецариця», який обитель описала як точну копію чудотворного образу з афонського Ватопедського монастиря, освятили 3 квітня 2003 року в московському храмі преподобного Симеона Стовпника; чин звершив афонський ієромонах, який відслужив перед іконою і перший молебень⁵. Згодом цей список прикладали до шанованих списків «Всецариці» в московських Новоспаському та Ново-Олексіївському монастирях, де теж служили молебні⁵.