На честь вмц. Параскеви Топловський жіночий монастир

Топловський жіночий монастир в ім'я великомучениці Параскеви стояв при джерелі в урочищі Топлу, пізніше перейменованому на Учебне, у Білогірському районі Криму - на землі, яку ще в XVIII столітті імператриця Катерина II подарувала своєму камердинеру, греку Захару Костянтиновичу Зотову¹. У 1850-х роках біля цього джерела оселилася в землянці дівчина-болгарка Константина із сусіднього села Кишлав¹.

У 1858 році тут постала громада «під виглядом кіновії» у Феодосійському повіті Таврійської губернії, а 1864 року цю громаду перетворили на монастир².

1863 року на місці каплиці збудували кам'яну церкву святої Параскеви, яку 26 липня того ж року за великого зібрання народу освятив єпископ Олексій (Ржаницин)¹. 1 серпня 1864 року було отримано найвищий дозвіл на заснування при джерелі святої Параскеви жіночого спільножительного монастиря, який відкрили 25 вересня того ж року¹.

1882 року джерело святої Параскеви обладнали каменем¹. 1888 року звели каплицю Параскеви Римської, а 1897 року - зимню домову церкву Георгія Побєдоносця¹. У 1887 році в обителі заклали новий двоповерховий собор в ім'я Живоначальної Трійці за проектом архітектора В. А. Фельдмана - будівництво так і лишилося незавершеним¹.

У монастирі зберігалися частки мощей преподобномучениці Параскеви й великомученика і цілителя Пантелеймона та частка Животворящого Хреста Господнього, отримані з афонського Пантелеймонівського монастиря¹. У 1890 році граф Н. Ф. Гейден пожертвував обителі оздоблену перлами й діамантами Казанську ікону Божої Матері, з якою щороку відбувався хресний хід до Феодосії, де при Казанському соборі монастир мав подвір'я, що проіснувало до 1919 року; ще одне подвір'я було в Сімферополі¹.

1917 року в обителі проживало 241 насельниця¹.

1919 року монастир розграбували, і ці святині зникли¹. На початку 1920-х років обитель перетворили на сільськогосподарську артіль «Женский труд» («Жіноча праця»), а 7 вересня 1928 року ухвалили рішення про її ліквідацію¹.

У січні 1929 року загони НКВС примусово виселили всіх черниць - усупереч підписаній розписці про повернення на попереднє місце проживання¹. Священиків і багатьох черниць, які керували господарством монастиря, заарештували, і вони загинули в таборах¹. Тоді ж підірвали недобудований Троїцький собор, а на території обителі розмістили радгосп «Безбожник»¹.

Ігуменя Параскева (Родимцева) очолювала обитель із 1889 року й померла 3 грудня 1928 року¹. У 2009 році Сімферопольська єпархія зарахувала її до собору місцевошанованих святих, затвердивши іконописне зображення та богослужбові тексти на її честь³.

Під час Другої світової війни в монастирі стояли гарнізон і штаб піхотної дивізії¹.

8 серпня 1992 року в колишній обителі відслужили першу після закриття монастиря Божественну літургію, а 8 липня 1993 року Рада у справах релігій при Кабінеті Міністрів України зареєструвала статут Топловського жіночого монастиря преподобномучениці Параскеви¹.

Академічний довідник Білогірського району 2003 року називає колишню обитель, під 1864 роком, серед архітектурних пам'яток цього села⁴.