Преображенський чоловічий монастир

Нинішню обитель у селі Княжичі Броварського району на Київщині — Спасо-Преображенський чоловічий монастир Бориспільської єпархії Української Православної Церкви — на початку 1990-х років узявся відроджувати архімандрит Софроній (Шинкаренко), насельник Києво-Печерської лаври, де він ніс послух скарбника; благословення на це дав Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан)⁵. У листопаді 1998 року монастир значився в Київській єпархії⁹; сьогодні він у Бориспільській^{6, 7}.

Засновником обителі тут вважають преподобного Ніколу Святошу, князя Чернігівського^{1, 4}. Документів про ті часи монастир не має: власну давню історію він подає як переказ і згадує, що в XII столітті татари спалили храм разом із людьми^{1, 4}. Саме село польська королівська грамота 1489 року називає поселенням монахів², а перші літописні згадки про Бронь-Княжу відносять до 1125—1147 років².

Двічі у XX столітті храм у Княжичах палили, а ченців вивозили на Соловки на каторжні роботи — 1917 та 1940 року^{1, 4}. З 1980-х років храм почали відбудовувати, тоді ж повернулося чернече життя, а в селі стали облаштовувати чоловічий монастир^{1, 4}.

Восени 1992 року, коли обитель уже діяла, заклали фундамент Спасо-Преображенського собору^{5, 8}. Мурований храм звели на межі XX—XXI століть: його вінчають п'ять куполів і дзвіниця над головним входом, а пишний декор фасадів та барабанів виконано цегляною кладкою білого й яскраво-рожевого кольорів, причому зовні будівля не потинькована¹. Освятив собор 2014 року митрополит Бориспільський і Броварський^{5, 8}.

У першому десятилітті XXI століття в монастирі спорудили двоповерховий братський корпус із теплою церквою, будівництво якого розпочали 2003 року¹. Трудами архімандрита Софронія постав також скит, а обитель дістала землю для власних господарських потреб⁵. Сам він відійшов до Господа 20 червня 2021 року, на 77-му році життя, і похований у монастирі, який заснував⁵.

Богослужбовий рік обителі складають Преображення Господнє 19 серпня, день Почаївської ікони Божої Матері 5 серпня, апостола Андрія Первозванного 13 грудня, великомучениці Варвари 17 грудня та Сорока мучеників Севастійських 22 березня^{3, 4}. Один із приділів головного храму освячено на честь Почаївської ікони, а 5 серпня 2026 року престольне свято тут очолив Предстоятель Української Православної Церкви⁶.