На честь стртп. кн. Ольги жіночий монастир

Жіночий монастир на честь святої царственної страстотерпиці великої княжни Ольги виник у Луганську з лікарняного храму: 12 вересня 1992 року на території Луганського обласного онкологічного диспансеру відкрили Свято-Пантелеімонівський храм, а ініціатором його спорудження був головний лікар диспансеру у 1975-1996 роках Юрій Олексійович Єненко^{1, 3}.

Першим священником, який тут правив богослужіння, був Василь Гаркало, а 4 квітня 1995 року настоятелем храму призначили священника Андрія Дубину¹. Юрій Єненко помер від раку печінки 30 жовтня 1996 року¹.

У 1998 році заклали фундамент прибудови до храму¹. Під духовним опікуванням отця Андрія при храмі склалася громада сестер милосердя, яка доглядала тяжкохворих онкодиспансеру, а 4 листопада 2000 року, за благословенням архієпископа Луганського і Старобільського Іоанникія, стала чернечою громадою на честь старшої доньки імператора Миколи ІІ - великої княжни Ольги Романової; спочатку в ній налічувалося близько 12 сестер¹.

14 березня 2001 року в обителі відбувся перший чернечий постриг: послушниця Наталя Мащенко прийняла постриг з іменем Ольга на честь святої, чиє ім'я носить громада¹. Того ж 2001 року до головного Пантелеімонівського престолу додали ще два - на честь усіх святих, від віку Богу угодних, і на честь святої царственної страстотерпиці великої княжни Ольги¹.

Протягом 2001-2004 років під духовне опікування отця Андрія перейшли ще кілька храмів; серед них - сільські, що згодом стали монастирськими подвір'ями: Свято-Введенський у селі Красне Краснодонського району (прийнятий 14 серпня 2001 року), Борисоглібський у селі Новоаннівка (переданий 15 травня 2002 року, спочатку в тимчасовому приміщенні, а з 2004 року - у придбаному для громади будинку) і Свято-Казанський у селищі Щетово, занепалу будівлю якого розібрали й звели наново, завершивши 2005 року¹.

За 2001-2013 роки за поданням отця Андрія висвятили 11 священнослужителів¹.

25 квітня 2013 року за поданням правлячого архієрея, архієпископа (нині митрополита) Луганського і Алчевського Митрофана, Священний Синод Української Православної Церкви журналом № 51 благословив відкриття на місці парафії святого великомученика Пантелеімона жіночого монастиря на честь святої царственної страстотерпиці великої княжни Ольги^{1, 2}. Усі храми, що перебували під настоятельством отця Андрія, увійшли до складу монастиря, а при сільських храмах заснували монастирські подвір'я - у селі Красне й у селі Новоаннівка Краснодонського району та в селищі Щетово Антрацитівського району^{1, 2}.

Свято-Введенський храм на подвір'ї в селі Красне зведений ще у XIX столітті; за радянської влади він був напівзруйнований, а з 1991 року богослужіння в ньому правили лише в перегородженій шлакоблоком вівтарній частині^{1, 3}. 26 березня 2004 року на храмі встановили головний купол заввишки 10,5 метра з надкупольним хрестом на висоті 26 метрів, а 4 грудня 2005 року, через 50 років після останнього богослужіння в цьому храмі, тут відслужили першу Божественну літургію¹.

У 2006 році на подвір'ї звели двоповерхові монастирські корпуси, а з 2007 року в Свято-Введенському храмі почали облаштовувати два бічні приділи - на честь ікон Богородиці «Скоропослушниця» та «Всецариця»¹. Восени 2007 року заклали фундамент нагорного храму, і вже до серпня 2008 року на красненській горі постав храм Воскресіння Христового; тоді ж почали зводити сходи до вершини, фундаменти каплиць і основу 11-метрового Хреста Господнього¹.

29 серпня 2008 року на подвір'ї віднайшли останки останнього за радянської влади настоятеля Свято-Введенського храму священника Діомида Винника, убитого 24 липня 1955 року, а 31 серпня його перепоховали за вівтарною частиною храму¹.

У 2009 році виклали нижню частину сходів до каплиці Великої Середи й звели перший, нижній, рівень дворівневого храму на честь Страстей Христових¹. У 2010 році сходи довершили, і на вершині гори встановили 11-метровий Хрест Христовий, який 7 листопада того ж року освятив секретар Луганської єпархії протоієрей Василь Сомик¹. 2011 року вздовж сходів з обох боків звели будівлі каплиць за днями Страсного тижня¹.

За благословенням новопризначеного правлячого архієрея в келійному корпусі подвір'я до 20 січня 2013 року облаштували домову церкву на честь Собору святого Івана Предтечі й відсвяткували в ній перше престольне свято¹.