Різдва Богородиці жіночий скит

Різдва Богородиці жіночий скит стоїть у селі Бараново Іванівського району на Одещині й належить до Архангело-Михайлівського жіночого монастиря в Одесі, канонічним підрозділом якого він є^{7, 3}.

Село стоїть на річці Малий Куяльник, а засновником тутешньої слободи церковна історія храму називає майора Баранова².

Парафія в селі існувала задовго до нинішньої церкви: у 1795 і 1801 роках її окормляв священик церкви святого Архангела Михаїла села Бузовка, а з 1810 року — священик містечка Севериновка². Першу церкву в Бараново освятили 1832 року².

У 1861 році ухвалили рішення будувати храм Різдва Пресвятої Богородиці і зібрали на нього пожертви, а закладення церкви освятив владика Димитрій (Муретов); у 1865 році храм освятили². Мурована церква постала коштом самих парафіян⁴.

21 квітня 1890 року парафію відвідав архієпископ Никанор (Бровкович) і відслужив у храмі всенічне бдіння, а 2 вересня 1896 року сюди приїздив архієпископ Іустин (Охотін)². У 1902 році до цієї парафії належали також парафії сіл Іванівка і Прохорово².

У 1923 році храм закрила радянська влада^{2, 4}. У роки війни його відкрили парафіяни² — за краєзнавчим викладом, під час німецької окупації⁴, — і богослужіння тривали до 1961 року, коли церкву закрили вдруге, аж до часів незалежності⁴. У храмі влаштували склад⁴, а в самому Бараново — центральну садибу колгоспу, що спеціалізувався на вирощуванні худоби².

Відродження почалося з парафії: 9 жовтня 1991 року зареєстрували статут сільської православної громади на честь Різдва Пресвятої Богородиці, а 3 березня 2001 року статут парафії Української Православної Церкви перереєстрували².

2 липня 2007 року до парафії прийшов хресний хід із чудотворною Касперівською іконою Божої Матері². Улітку 2011 року, з благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, такий самий хід пройшов селами Іванівського та Ширяївського районів і 4 липня прибув до Бараново, де прочани побачили відновлений старовинний храм Різдва Пресвятої Богородиці з мозаїчною іконою над входом².

Церковна історія храму зазначає, що богослужіння тут звершують при свічках, бо електричного світла немає, і що поряд стоїть окрема чернеча будівля². Єпархія, описуючи архіпастирські відвідини скиту, називає, крім храму, ще сестринський корпус і господарські будівлі⁶.

26 січня 2012 року Священний Синод Української Православної Церкви розглянув рапорт митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела про відкриття в селі Бараново Іванівського району Одеської області скиту Архангело-Михайлівського жіночого монастиря міста Одеси на честь Різдва Пресвятої Богородиці і журналом № 13 благословив це відкриття¹. Наступним журналом того самого засідання Синод благословив відкриття другого скиту цієї ж обителі — Вознесенського в Одесі¹.

10 червня 2012 року митрополит Агафангел відвідав скит і освятив джерело; звертаючись до насельниць, він сказав, що для справжнього монаха праця й молитва — як два крила для птаха, і що тут створено умови поєднувати сільськогосподарську працю з молитвою в храмі².

1 грудня 2019 року митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел знову приїхав до скиту й у співслужінні духовенства звершив велике освячення храму Різдва Пресвятої Богородиці: в основу престолу поклали святі мощі мучеників, а стіни храму помазали святим миром і окропили святою водою⁵. Того ж дня він звершив у новоосвяченому храмі Божественну літургію, за якою відбулася священича хіротонія, а після богослужіння нагородив церковними відзнаками й архіпастирськими грамотами благодійників і ктиторів храму⁵.

Одеська єпархія, перелічуючи скити цієї обителі, називає серед них барановський³; а про сам храм краєзнавчий опис села каже коротко: церква гарно відремонтована⁴.