Різдва Богородиці (Глинська пустинь) ставропігійний чоловічий монастир

Глинська пустинь - ставропігійний чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці в селі Соснівка Глухівського району на Сумщині². Обитель має статус ставропігії: вона підпорядкована безпосередньо Митрополиту Київському і всієї України, а не територіальній єпархії^{1, 7}.

Монастир постав в урочищі Глинському, де, за легендою, у першій половині XVI століття сталося явлення ікони Різдва Пресвятої Богородиці, згодом головної святині обителі, і де наприкінці XVI століття місцеві мешканці спорудили дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці²; за переказом самої пустині, цей храм поставив мирянин Фома Милонов із товаришами¹. Власником урочища з 1648 року був Молченський монастир, ченці якого з 1689 року мали регулярно служити в тому храмі, а про існування самої пустині можна вести мову з кінця XVII століття² (енциклопедична стаття 2006 року датує заснування 1557 роком³). Назву «Глинська» історіографи обителі пов'язували або з добуванням в околицях глини, або з тим, що ці землі якийсь час належали князям Глинським, - обидва пояснення гіпотетичні¹.

Близько 1704-1706 років пустинь приписали до Глухівського Петропавлівського Батуринського монастиря, а 1708 року її покровителем став князь О. Меншиков, який надав обителі близько 5 тисяч гектарів землі, спорудив келії та дерев'яну Вознесенську церкву 1724 року². 1731 року пустинь знову приписали до Молченського монастиря, 1764 року вона стала самостійною та заштатною, а 1789 року втратила майже всі володіння².

Піднесення обителі пов'язане з ігуменом Філаретом (Данилевським), який був її настоятелем у 1817-1841 роках². Він уклав суворий гуртожитний статут за чиноположенням Афону, і 1821 року цей статут затвердив Найсвятіший Синод². Статут пустині повністю або частково запозичили не менш ніж чотирнадцять монастирів¹. Філарет залучив жертводавців, поклав початок систематичній доброчинності й видавничій справі: обитель утримувала кілька странноприїмниць і лікарню, Дім працелюбності, де селянських дітей-сиріт навчали ремесел і грамоти, від 1891 року видавала духовно-моральну літературу, а 1908 року відкрила місіонерський гурток¹. Якщо 1817 року в пустині було близько 25 насельників, то 1910 року - 507².

Спочатку всі монастирські споруди були дерев'яні². У 1770-1781 роках звели мурований собор Різдва Пресвятої Богородиці, перебудований у 1852-1864 роках; протягом XIX - початку XX століття пустинь перетворилася на великий архітектурний комплекс, здебільшого мурований, куди входили тепла Успенська церква 1848-1850 років і надбрамна церква Іверської ікони Богоматері 1826-1830 років². 1828 року на місці явлення Глинської ікони заснували Ближній скит, а 1893 року, на місці подвигів схіархімандрита Іліодора (Голованицького), - Дальній².

У пам'ять про припинення епідемії холери в Глухові 1848 року від 1857 року щороку звершували хресний хід із пустині до міста; нині цю традицію відновлено, і хід відбувається 1 вересня¹.

1922 року пустинь закрила влада^{1, 2}. У 1920-х роках усі храми, крім лікарняного Хрестовоздвиженського, і дзвіницю висадили в повітря, в монастирських корпусах влаштували містечко для дітей Поволжя, а від 1928 року їх використовували сільськогосподарські та промислові підприємства². У серпні-вересні 1942 року, під час німецької окупації, обитель знову відкрили, і вона діяла до 1961 року; 1952 року в ній було 60 насельників². Після другого закриття в приміщеннях пустині розмістили будинок інвалідів, згодом психоневрологічний інтернат².

1994 року пустинь повернули Церкві^{1, 2}, а 12 вересня 1996 року Священний Синод Української Православної Церкви схвалив надання обителі ставропігії¹.

8 травня 2008 року Священний Синод причислив до лику місцевошанованих святих подвижників благочестя, які подвизалися в Глинській пустині, - серед них ігумена Філарета (Данилевського) та схіархімандрита Іліодора (Голованицького)⁵. 25 березня 2009 року до їхнього сонму додали ще кількох, а пам'ять Собору святих преподобних отців Глинських установили на 9/22 вересня⁶. Журналом № 92 від 23 грудня 2014 року Синод включив до складу Конотопської єпархії Спасо-Преображенський храм у селищі Ямпіль - подвір'я Глинської пустині⁷. Престольне свято обителі - Різдво Пресвятої Богородиці, 8 (21) вересня⁴.