Константино-Єленинський чоловічий монастир

Чоловічий монастир святих рівноапостольних Константина та Єлени стоїть у селі Костянтинівка на Миколаївщині. Його осердям є парафіяльний храм тієї самої посвяти: великий кам'яний храм звели тут 1905 року коштом парафіян^{2, 3, 4}.

За власним викладом обителі, ця церква постала на місці малої однойменної, спорудженої 1862 року за участі миколаївського купця Константина Соболєва⁴.

Радянські роки храм пережив діючим. За єпархіальним описом і за власним викладом обителі, розібрали з нього тільки дзвіницю над входом^{2, 4}; за архівною єпархіальною публікацією, дзвіницю пошкоджено в роки війни, хрест із бані знято за часів атеїстичного богоборства, а сам храм довгий час лишався осиротілим³.

Церковне життя в ньому відновилося клопотанням і піклуванням правлячого архієрея³. 29 липня 1998 року Священний Синод Української Православної Церкви, заслухавши рапорт єпископа Миколаївського і Вознесенського Питирима, благословив відкрити в Костянтинівці чоловічий монастир цієї посвяти - журнал № 40 того засідання¹; обитель постала з парафії².

Саме синодальний акт 1998 року в обителі вважають днем її народження, хоча державну реєстрацію громада дістала аж 30 квітня 2002 року³.

1 червня 2008 року єпархіальна комісія на чолі з правлячим архієреєм віднайшла мощі Василівських новомучеників, а 10 серпня того ж року Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Київський і всієї України Володимир із собором архієреїв звершив їх канонізацію⁷.

Один із трьох новомучеників - мученик Прохор Бунчук, церковний староста храму Різдва Христового в селі Василівка на Снігурівщині. Разом із настоятелем того храму та його піклувальником він прийняв мученицьку смерть 26 квітня 1922 року, під час більшовицької кампанії вилучення церковних цінностей⁷.

Рішенням єпархіальної ради від 6 листопада 2008 року місцем перебування мощей мученика Прохора визначено цю обитель, і 2009 року раку з мощами перенесено сюди з кафедрального собору³; там вони й перебувають⁷.

У храмі зберігається також ікона Різдва Пресвятої Богородиці давнього італійського письма³.

За роки відродження в храмі велися реставраційні роботи: на бані встановили хрести, перед храмовою будівлею поставили поклонний хрест, перекрили дах, замінили внутрішню електропроводку та відреставрували вікна³. Ремонтно-реставраційні роботи з оновлення храму тривали й згодом².

2015 року, коли головному храмові обителі виповнилося 110 років, правлячий архієрей очолив тут Божественну літургію і хресний хід, а вихованці Костянтинівської школи привітали присутніх виступом⁵.

На той самий час у монастирі будували корпус із теплою церквою⁴. 14 квітня 2016 року правлячий архієрей звершив у трапезному храмі обителі Літургію Передосвячених Дарів, а після богослужіння оглянув будівництво на території монастиря⁶; світлину трапезного храму, датовану 2016 роком, публікує й сайт єпархії².