ЖУРНАЛ № 55

заседания Священного Синода
Украинской Православной Церкви
от 31.05.2007 года

У засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира —

ИМЕЛИ СУЖДЕНИЕ:

Щодо вживання в церковно-юридичному вжитку термінів «настоятель», «намісник» монастиря.

Справка:

Неправильне розуміння і вживання в церковно-юридичному вжитку термінів «настоятель», «намісник» обителі призводить до багатьох непорозумінь в правовому і практичному житті монастирів, єпархій та Української Православної Церкви в цілому. Церковно-юридичні документи (статути монастирів, єпархій) не дають чіткого й зрозумілого формулювання цих термінів, частіше всього вони ототожнюються, хоча мають різне значення, а, виходячи з цього, і по-різному окреслюють права та обов’язки керівника монастиря. Якщо термін «настоятель» передбачає повноту адміністративної та духовної влади, то термін «намісник» означає його залежність від настоятельської влади.

З історії відомо, що настоятелями визначних монастирів часто були правлячі архієреї, які призначали своїх намісників для допомоги в управлінні обителлю. Менш значимі обителі очолювали настоятелі в сані архімандрита, ігумена чи ієромонаха.

Згодом, через різноманітні обставини термін «намісник» перебрав на себе ознаки терміну «настоятель». З юридично-канонічної точки зору виходить колізія при затвердженні Священним Синодом керівника того чи іншого чоловічого монастиря. Виникає непорозуміння: хто і в якому монастирі має владу повну (настоятель) чи часткову (намісник) і як вони співвідносяться між собою.

Повну адміністративну та духовну владу над монастирями в єпархії здійснює правлячий архієрей. Щоб унормувати вживання термінів «настоятель» та «намісник» необхідно юридично (у статутах єпархії) визначити – настоятелем, тобто священноархімандритом якого чоловічого монастиря або монастирів (на території єпархії) є правлячий архієрей. У такому разі разом із управлінням єпархії він автоматично обіймає посаду настоятеля зазначеного монастиря або монастирів (архієрей не може подавати рапорт на Синод про затвердження його настоятелем). Своїм особистим Указом єпископ може призначати собі намісника. Якщо ж у статуті єпархії немає вказівки, настоятелем (священноархімандритом) якого чоловічого монастиря (монастирів) він є, то в цьому разі необхідно подавати рапорт на Синод про затвердження настоятеля, а не намісника. Прикладом може бути затвердження Синодом настоятельок жіночих монастирів.

Вирішення питання правильності вживання термінів «настоятель», «намісник» лежить виключно в канонічно-юридичній площині, тобто внесення відповідних змін до статутів єпархій і монастирів.

ПОСТАНОВИЛИ:

Доручити Канонічній комісії при Священному Синоді УПЦ та Юридичному відділу Київської Митрополії УПЦ вивчити порушене питання та зробити відповідний канонічно-юридичний висновок для затвердження його на наступному засіданні Священного Синоду.