На честь Положення ризи Божої Матері у Влахерні чоловічий монастир

Чоловічий монастир на честь Положення ризи Божої Матері у Влахерні діє в селі Томашівка Фастівського району на Київщині, у колишньому маєтку Хоєцьких^{2, 6}.

Маєток має власну історію. 1795 року ці землі віддали флотському капітанові першого рангу князеві Григорію Долгорукову, який 1810 року продав їх дворянинові Іванові Хоєцькому². За проєктом архітектора В. І. Куликовського нащадки Хоєцького звели тут у 1903-1910 роках кам'яний палац². За радянського часу в ньому влаштували школу, у роки нацистської окупації - штаб, а до кінця XX століття палац спорожнів і занепав, попри офіційний статус пам'ятки архітектури².

2000 року адміністрація Фастівського району передала палац Хоєцьких у відання Української Православної Церкви для створення чернечої обителі². Журналом № 22 від 22 листопада того ж року Священний Синод Української Православної Церкви благословив відкриття тут чоловічого монастиря¹. Посвяту обитель пояснює бажанням наслідувати давню київську традицію шанування священних речей Пречистої Діви Марії: на честь Положення ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні звався й Кловський монастир, що існував у Києві в XI-XIII століттях².

Обитель влаштували силами братії Києво-Введенського чоловічого монастиря та православних мирян². Палац відреставрували, в одній із зал на першому поверсі влаштували домовий храм преподобномучениці Єлизавети - першу Літургію в ньому звершили 2001 року, - а навколо відродили парк, де 2003 року освятили місце під будівництво храму Положення ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні². Крім палацу, в садибі збереглися колишній флігель прислуги та господарська будівля². За традицією давніх константинопольських монастирів у парку встановили вольєри з дивовижними птахами, а частиною паркового ансамблю стали вирізьблені з каменю образи святих, особливо шанованих в обителі².

Нині територія монастиря обнесена муром: біля головного входу росте молодий яблуневий сад, далі стоять дзвіниця і фонтан, статуї левів та статуї на релігійні теми, ландшафтний парк із квітниками, місток, що веде до церкви, довгі кам'яні сходи й облаштований спуск до річки Ірпінь; є тут і невеличкий зоопарк, де можна побачити страусів, лам, павичів, папуг та голубів⁶. Довідник монастирів Київської митрополії називає храм обителі храмом Страстям Христовим⁵.

До монастиря щороку приходять хресні ходи. Рано вранці 13 липня від храму Казанської ікони Божої Матері в Софіївській Борщагівці в Києві вирушає хід завдовжки 58 кілометрів із чудотворною київською іконою Божої Матері «Призри на смирення», головною святинею Києво-Введенського монастиря; інший хід іде з Фастова, і обидва приходять до початку святкової Літургії 15 липня³. Хресний хід Білогородка - Томашівка, який уперше провели 2001 року, долає 47 кілометрів через три райони Київщини - Києво-Святошинський, Макарівський і Фастівський⁴. Престольне свято обителі - Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, 2 (15) липня; пам'ять преподобномучениці Єлизавети відзначають 5 (18) липня³.