Вознесенський жіночий скит

Вознесенський жіночий скит стоїть у селищі Млинів на Рівненщині й належить до Миколаївського Городокського жіночого монастиря Рівненської єпархії Української Православної Церкви як його скит^{1, 2}.

Млинів документально відомий з початку XVI ст., а на його північній околиці, на правому березі Ікви, знайдено рештки давньоруського міста Муравиці, згаданого в літописах під 1149 роком².

Обитель відкрито 2003 року в будівлі колишньої центральної районної лікарні, яка пустувала з 1998 року; у ній облаштували домовий храм преподобномучениці Євдокії Іліопольської, де 29 серпня 2003 року звершено першу Літургію^{2, 3}. Пресслужба Рівненської єпархії описує початок скиту інакше - як перше Богослужіння просто неба на місці старої лікарні⁴.

Старша сестра обителі згадує, що з Городка до Млинова сестри йшли хресним ходом і несли ікону преподобномучениці Євдокії, яку намалювали самі, і що частина тих, хто йшов у тому ході, залишилася жити у старому приміщенні колишньої лікарні та розбудовувати обитель⁵.

За її ж словами, першим насельницям довелося важко працювати й жити у старих, заражених грибком приміщеннях, щоб збудувати обитель такою, якою її бачать жителі Млинівщини та паломники⁴.

У 2004-2010 роках в обителі споруджено храм Вознесіння Господнього²; це головний собор скиту, зведений на спомин саме цієї євангельської події⁶.

Головним ініціатором та благодійником головного храму пресслужба єпархії називає митрополита Павла (Лебедя)⁴. Старша сестра розповідає, що він, заходячи на територію, щоразу згадував, що з'явився на світ саме тут: на місці лікарні, яка дісталася сестрам, спершу був пологовий будинок⁴.

29 серпня 2021 року, у день 18-ї річниці заснування обителі, з благословення митрополита Рівненського і Острозького Варфоломія тут освятили два престоли^{7, 8}. Чин освячення храму преподобномучениці Євдокії очолив вікарій Рівненської єпархії єпископ Дубенський Пимен, а храму на честь священномучеників Олександра, єпископа Харківського, Олександра Хутовицького та Олександра Скальського - єпископ Хотинський Веніамін^{7, 8}.

Другий із цих храмів облаштовував і готував до освячення покійний архімандрит Олександр (Катлер), тому по завершенні чину архієреї відслужили за ним заупокійну літію, а після богослужіння постригли в сан іподиякона монаха Даниїла, його келійника^{7, 8}.

Архімандрит Олександр народився 16 жовтня 1942 року у США і прийняв Православ'я у 26 років; священичий сан він отримав 1973 року, а з 1981 року 32 роки був настоятелем монастиря святого апостола Іоанна Богослова в Хирамі, штат Огайо⁹.

З вересня 2013 року він жив при Вознесенському подвір'ї у Млинові й духовно опікувався насельницями обителі, тут і завершив свій земний шлях, відійшовши 26 січня 2021 року на 79-му році життя⁹. За словами архієпископа Рівненського і Острозького Пимена, все своє свідоме життя архімандрит прожив у США, однак місцем вічного спочинку обрав Україну, звідки були родом його батьки¹⁰.

Ховали його в обителі 27 січня 2021 року: нічну Літургію звершили в храмі, який він благоукрашав своїми трудами, ранню - у головному соборі, а потому провели хресним ходом до місця поховання⁹. 4 березня 2021 року тут відбулося соборне архієрейське богослужіння сорокового дня¹¹, а 25 січня 2023 і 2024 років - Божественна літургія та панахида за ним^{10, 12}. На щорічному святкуванні 29 серпня хресний хід навколо головного собору завершується заупокійною літією на його могилі³.

В обителі зустрічають святині, які привозять на Млинівщину і які єпархія та благочиння називають чудотворними: 2017 року сюди приносили ікону преподобного Гавриїла (Ургебадзе)¹³ і Касперівську ікону Божої Матері¹⁴, у грудні того ж року - Святогірську ікону Божої Матері¹⁵, 2018 року - Отченашівську ікону «Страсна»¹⁶, 2019 року - ікону «Благоуханний цвіт»¹⁷, а в грудні 2023 року в головному храмі обителі зустрічали вісім ікон з монастирів єпархії¹⁸.

У вересні 2022 року з обителі до Різдво-Богородичної парафії села Ярославичі привезли ікони священномученика Олександра Скальського, вихідця з цього села, та трьох священномучеників Олександрів; священники разом із сестрами й парафіянами пройшли хресним ходом вулицями села і звершили в храмі молебень з акафістом¹⁹.

В обителі збираються на сповідь і на свої зібрання священники Млинівського благочиння^{20, 21, 22}, а престольне свято домового храму традиційно поєднують зі сповіддю духовенства округу²⁰.

Хор сестер обителі співає на храмових святах і освяченнях церков благочиння^{23, 24}.

При обителі діє недільна школа. Її вихованці виступали на різдвяному благодійному концерті для дітей з інвалідністю з грою на бандурах і колядками²⁵, один з них 2024 року посів друге місце в молодшій віковій категорії єпархіальної олімпіади «Знавці Біблії»²⁶, а на Вербну неділю діти школи влаштували благодійну ярмарку пасхальних сувенірів і виробів ручної роботи, виторг з якої пішов на потреби самої школи²⁷.