На честь прп. Лаврентія Чернігівського жіночий монастир

Обитель пам'яті преподобного Лаврентія Чернігівського постала 2001 року в корпусах занедбаної лікарні, збудованої в 1960-х роках на місці, де, за словами старожилів села, до революції стояв храм святої мучениці Параскеви¹.

Схіархімандрит Никифор (Ахромеєв) та архімандрит Феодосій (Міщенко) свого часу говорили: «А се побачите, у Вересочах буде монастир»¹.

Лікарню на цьому місці, в тиші й подалі від села, збудували 1964 року; вона проіснувала тридцять років і закрилася, не маючи коштів на утримання хворих. 2001 року благословення на початок відродження монастиря дав митрополит Антоній, а Куликівська райрада віддала обителі недіючі корпуси і територію лікарні. У середині квітня 2001 року тут оселилися три матушки, і почалися перші нелегкі роботи¹.

1 січня 2002 року правлячий архієпископ звершив постриг чотирьох послушниць, 24 листопада того ж року освятили домовий храм преподобного Лаврентія, і тоді ж Священний Синод Української Православної Церкви благословив відкриття обителі. 31 січня 2003 року монастир дістав статут¹.

15 липня 2007 року відслужили молебень на початок будівництва кам'яного храму, а 20 жовтня того ж року правлячий архієпископ звершив закладку храму¹. Наприкінці 2012 року, в грудні, надвірний храм урочисто відкрили, а 11 січня 2013 року, саме на день преподобного Лаврентія, відбулося освячення храму і перша Божественна літургія в ньому². 31 грудня 2013 року в обителі освятили храм на честь Новодворської ікони Божої Матері¹. 17 травня 2015 року в монастир прибув правлячий архієрей і звершив Божественну літургію³. А 7 березня 2024 року тут освятили ще один новий храм⁴.

Серед святинь обителі названі образ Божої Матері «Новодворська»; мощі - частина десниці преподобного Лаврентія - і гріб, у якому спочивало його тіло; ікона Божої Матері «Призри на смирення», що залишилася від преподобного Лаврентія; ковчег із мощами святих угодників Божих, шістдесят вісім часток; а також старовинні ікони святителя Феодосія Чернігівського і святителя Миколая⁵.

Богослужбовий день обителі починається о 5.30 ранковим правилом, о 7.00 звершують часи і Божественну літургію, о 15.00 - вечірнє богослужіння, а о 21.00 - вечірнє правило з обходженням обителі і співом «Богородице Дево, радуйся». У неділі та святкові дні ранкове правило з обходженням звершують о 6.00, а часи і літургію - о 7.30. У монастирі читають Неусипаєму Псалтир⁶.

Практично всю городину насельниці вирощують самі; у штучно створеному ставку сестри розводять рибу, а на монастирському скотному дворі тримають коней, корів, свиноматок, поросят та індиків².