На честь Жон-мироносиць жіночий монастир

Жіночий монастир на честь святих жон-мироносиць стоїть на хуторі Леорда біля села Верхні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області й належить до Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви^{1, 2}. Власний сайт обителі та румунськомовна преса Буковини називають її коротко, за іменем хутора, - «Леорда»^{3, 5}.

Будувати монастир почали 1994 року³. Він постав на північ від Верхніх Петрівців, на схилах однойменного з хутором пагорба⁴. Румунськомовне видання Чернівців пише, що обитель засновано того самого 1994 року старанням благочинного Сторожинецького округу та щедрістю жертводавців⁵.

До 1998 року насельниці жили тимчасово в причтовому домі при парафіяльній Свято-Параскевіївській церкві села Верхні Петрівці³. Саму обитель було відкрито 12 вересня 1996 року при церкві святого архістратига Михаїла на хуторі Леорда².

1998 року в монастирі закінчили храм святого архістратига Михаїла і двоповерховий корпус із домовою церквою святих жон-мироносиць^{3, 4}. У 2000 році тут звели надкладезну каплицю, у 2000-2001 роках - огорожу, а 2001 року заклали дзвіницю з храмом великомученика Пантелеймона³.

Дзвіницю згодом добудували. Краєзнавчий нарис описує монастир, який зустрічає високою брамою-дзвіницею, і називає церкву-дзвіницю на честь великомученика Пантелеймона заввишки 50 метрів⁴.

На території обителі стоять храм святого архістратига Михаїла, житловий чернечий корпус із будинковим храмом святих жон-мироносиць, храм великомученика Пантелеймона та монастирське кладовище; монастир має і власне підсобне господарство². Румунськомовне видання перелічує три престоли монастирських храмів - святих жон-мироносиць, великомученика Пантелеймона та святих архангелів Михаїла і Гавриїла⁵.

За краєзнавчим нарисом, у храмі святого архістратига Михаїла зберігається 40 мощей святих, серед них великомученика Пантелеймона, на честь якого й освятили церкву-дзвіницю⁴. Частку мощей преподобного Силуана Афонського називають незалежно одне від одного два видання - центральний церковний ресурс і той самий нарис^{2, 4}.

Нарис перелічує також частки мощей великомучениці Варвари, Димитрія Мироточивого, Григорія Двоєслова, сорока мучеників Севастійських, преподобного Лаврентія Чернігівського та одного з немовлят, убитих Іродом, частки Животворящого Хреста Господнього з Єрусалима і Почаївську ікону Божої Матері⁴.

Більшість сестер обителі за походженням румунки, і богослужіння тут звершують румунською мовою, по неділях і у свята^{2, 3}.

Престольне свято монастиря - Неділя святих жон-мироносиць⁵. 30 квітня 2023 року на нього зібралися сотні православних румунів із долини Сірету⁵, а 19 травня 2024 року - православні румуни Чернівецької області⁶.