На честь прп. Анастасії Римлянині Житомирський ставропігійний жіночий монастир

Громада, з якої виросла обитель, склалася навколо схимонахині Рафаїли (Чернецької): з дитинства прикута до інвалідного візка, вона присвятила себе молитві й прийняла чернецтво, а духовні сестри, які доглядали за нею вдома, утворили чернечу спільноту¹. Монастир засновано рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 30 березня 1999 року на території колишнього туберкульозного санаторію, приміщення якого передали цій спільноті¹. Схимонахиня Рафаїла була першою настоятелькою обителі й відійшла до Господа 2005 року¹.

Трудами насельниць будівлі колишнього санаторію набули рис церковної архітектури, постали й нові споруди¹. У 2000 році в одному зі старих корпусів облаштували храм преподобного Сергія Радонезького, а 2002 року на території обителі освятили дзвіницю і заклали собор преподобномучениці Анастасії Римлянині з нижнім приділом преподобного Серафима Саровського; цей приділ освятили 2010 року¹. У 2012 році завершили зовнішнє оздоблення собору, того ж року в монастирі встановили пам'ятник преподобному Серафимові Саровському¹.

10 лютого 2011 року Священний Синод Української Православної Церкви, заслухавши інформацію Предстоятеля, ухвалив надати жіночому монастирю на честь святої преподобномучениці Анастасії Римлянині міста Житомира статус ставропігії². Про надання обителі ставропігії говорить і власна історична сторінка монастиря¹.

Престольні дні обитель відзначає за власним календарем: пам'ять преподобномучениці Анастасії Римлянині — 29 жовтня (11 листопада), преподобного Сергія Радонезького — 5 (18) липня і 25 вересня (8 жовтня), преподобного Серафима Саровського — 2 (15) січня і 19 липня (1 серпня)³. Преподобномученицю Анастасію Римлянину власна історична сторінка монастиря називає покровителькою міста Житомира¹.