Преображенський жіночий монастир

Спасо-Преображенський Стеблівський жіночий монастир Черкаської єпархії Української Православної Церкви стоїть у Стеблеві на вулиці 8 Березня^{3, 5}. Обитель почалася зі старої цвинтарної церкви містечка: у 1980-х роках призначений туди священик знайшов у ній старовинну ікону Божої Матері й молився перед нею про сили та кошти на будівництво великого храму¹.

Закладини нового храму відбулися 25 червня 1989 року. Того року на цей день припала пам'ять Всіх святих — перехідне свято першої неділі після Трійці, коли вшановують і образ Пресвятої Богородиці «Нерушима Стіна»; згодом священик дізнався, що саме так називається знайдена ним у цвинтарній церкві ікона¹.

На закладини приїхала духовна наставниця засновника — монахиня Дивіївського монастиря Митрофанія (Бикова), у схимі Манефа. Як розповідає сама обитель, вона разом із дітьми священика кілька разів обійшла навколо фундаментів церкви і передрекла, що тут буде монастир. 1992 року новий храм Преображення Господнього освятили, а за два тижні до своєї кончини, 5 липня 2000 року, схимонахиня Манефа покликала священика до себе й благословила його будувати обитель¹.

Перші насельниці прийшли сюди в березні 2001 року; з травня 2001 до листопада 2002 року при храмі звели корпус келій, а 16 жовтня 2003 року Священний Синод Української Православної Церкви благословив відкриття монастиря¹. У духовному становленні обителі брав участь схиархідиякон Києво-Печерської Лаври Іларіон (Дзюбанін), багаторічний духівник монастиря; він спочив 21 жовтня 2007 року і похований на монастирському цвинтарі^{1, 7}. У 2010—2011 роках при обителі побудували паломницьку готель, а 5 березня 2011 року освятили джерело на честь святого пророка Нафана¹.

Журнал № 55 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 16 липня 2008 року називає обитель Спасо-Преображенським жіночим монастирем у смт Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської єпархії⁴ — під цією ж назвою й адресою її подає власний перелік монастирів єпархії⁵.

Чернеча громада тут зростає. 6 квітня 2021 року, напередодні Благовіщення, правлячий архієрей Черкаської єпархії постриг в іночество двох послушниць обителі й сказав тоді, що спільним молитовним життям і працею в монастирі перебувають тридцять черниць⁶. 26 березня 2025 року він же звершив у Миколаївському домовому храмі обителі постриг шести сестер в іночество та чернецтво, після чого духовенство і сестри пройшли хресним ходом до Преображенського храму, де було звершено Літургію Передосвячених Дарів⁸. 21 жовтня 2023 року в монастирі звершили заупокійну Літургію на пам'ять про його духівника і панахиду на його могилі⁷, а 19 серпня 2024 року, у престольне свято Преображення Господнього, після святкового хресного ходу в обителі освятили плоди нового врожаю⁹.

Свята монастиря — Преображення Господнє 6 (19) серпня і святкування на честь ікони Пресвятої Богородиці «Нерушима Стіна» у пам'ять Всіх святих, першої неділі після дня Святої Трійці².