На честь Горбанівської ікони Божої Матері жіночий монастир

Богородицький Горбанівський жіночий монастир стоїть у селі Горбанівка Полтавського району, і це наймолодший з монастирів Полтавської єпархії³. Заснований він на тому місці, де була знайдена Горбанівська ікона Божої Матері³.

Про знайдення образу розповідають два джерела, і розповіді трохи різняться. Ікону знайшли на початку XVIII століття - за іншими даними, у першій половині XVII століття - у лісистій незаселеній місцевості на околиці Полтави, де жив тільки козак на прізвище Горбань, від якого з часом і село дістало свою назву⁴. Козак мав пасіку, і одного разу, коли він косив траву, коса наразилася на щось тверде³ - за іншим переказом, раптом переломилася⁴; нахилившись, він побачив у траві ікону Божої Матері³. Лезо коси поранило лик Пречистої під Її правим оком, з якого потекла сльоза, і слід від удару та сльоза досі чітко видно на іконі⁴. Ікона написана на металі, а краї її були обрізані, що свідчило про навмисне пошкодження святині³. Горбань відніс образ додому і повідомив про знахідку духовенство³. За типом іконописного зображення Горбанівська ікона виявилася списком Корсунської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці⁴. На місці явлення ікони забило цілюще джерело, що струмить і понині^{3, 4}.

Через кілька років у Горбанівці збудували храм, куди й перенесли знайдену святиню³. 1818 року, за клопотанням священика Євтихія Павловського і на пожертви віруючих, храм звели кам'яним^{3, 4}. Про його посвяту джерела говорять по-різному: одне називає давніший храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці, перебудований 1818 року на кам'яний³, друге - кам'яний храм 1818 року на честь Горбанівської ікони Божої Матері⁴. Біля ікони відбувалося багато чудес, які записували в церковну книгу, але до нашого часу ця книга не збереглася³.

З 1850 року бере початок історія хресних ходів з Горбанівки до Полтави³. Щороку 30 червня за старим стилем ікону в супроводі багатотисячного натовпу урочисто переносили до Полтави, до Успенського собору, і вона залишалася там протягом літньо-осінніх ярмарків, коли до міста стікалося багато людей³. Хресні ходи з іконою відбувалися щорічно з середини XIX до першої половини XX століття⁴.

У тридцятих роках XX століття горбанівський храм був стертий з лиця землі⁴. Хресні ходи якийсь час звершували в межах міста, а згодом їх зовсім заборонили³. Ікону довелося ховати: спочатку образ перебував у Макаріївській церкві, з 1949 по 1962 рік - у Спасо-Преображенському соборі, а з 1962 року, після руйнування собору, і донині він перебуває у Свято-Макаріївському кафедральному соборі Полтави⁴. У церковних співах ікону називають «Заступницею і Похвалою землі нашої Полтавської»⁴. Щочетверга ввечері перед образом співається акафіст, а урочисті архієрейські богослужіння відбуваються двічі на рік - 13 липня і 12 жовтня за новим стилем⁴.

14 квітня 2009 року Священний Синод Української Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира вислухав рапорт архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа про встановлення місцевого святкування Горбанівській іконі Божої Матері 29 вересня/12 жовтня і благословив це встановлення². Це Журнал № 22 того засідання².

Місце явлення ікони повернулося до життя за два десятиліття. Люди, які знали точне місце, де било джерело, дожили до наших днів, і наприкінці 1990-х років джерело розчистили³. У 2009 році сестри полтавського Хрестовоздвиженського монастиря облаштували там просту купальню і відтоді щочетверга приїздили з богомольцями молитися, просто неба правлячи водосвятний молебень з акафістом³. Ще через п'ять років благодійники спорудили над джерелом добру дерев'яну купальню, а 2015 року трохи вище джерела, на пагорбі, - і дерев'яний храм, який освятили 10 грудня на честь Горбанівської ікони Божої Матері³. Через півроку тут заснували скит від Хрестовоздвиженського монастиря, ще через рік прибули насельниці, а у вересні 2017 року утворився Горбанівський жіночий монастир³.

Канонічний акт прийшов роком пізніше. 25 вересня 2018 року Священний Синод Української Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія вислухав рапорт митрополита Полтавського і Миргородського Филипа про утворення Богородицького Горбанівського жіночого монастиря Полтавської єпархії в селі Горбанівка Полтавського району і благословив утворити обитель та прийняти і зареєструвати її Статут¹. Це Журнал № 19 того засідання¹.

Обитель поволі розбудовується: на час розмови в єпархіальному виданні тут зводили трапезну і другий корпус келій³. Полтавці відновили традицію хресних ходів, і тепер хресний хід рухається від Макаріївського собору до монастиря³.