Різдва Богородиці "Гореча" чоловічий монастир

Найстаріший мурований храм Чернівців стоїть на Горечі — колишньому селі, яке з часом увійшло в межу міста¹. Монастир тут заснував 1712 року радівецький єпископ Антоній, у передмісті над Прутом³; 1730 року в обителі спорудили дерев'яну церкву³. Першим ігуменом був ієромонах Іоанникій, а його наступник, ігумен Артемон (Кініцький), у 1765—1767 роках звів муровану барокову церкву Різдва Пресвятої Богородиці з каплицею святого Георгія — коштом молдавського митрополита Гавриїла та логофета Чилібіу³.

Храм будували з розрахунку на оборону: стіни завтовшки близько метра вісімдесяти, а по периметру піддашшя — бойовий хід із бійницями⁴; на другому ярусі влаштували бойову галерею¹. Лінії бічних стін і розстановка куполів асиметричні: серед семи різновисотних куполів є великі зі світловими вікнами і малі декоративні¹. Крім головного престолу, храм має приділи великомучеників Георгія Побідоносця і Варвари з келіями у верхній частині споруди¹. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII століття¹, серед них «Страшний суд» над входом, і пишний бароковий іконостас⁴. Одночасно з храмом поставили окрему дерев'яну дзвіницю¹.

До 1774 року Чернівці платили монастиреві на Горечі десятину⁵. 1783 року цісар Йосиф II розпорядився закрити обитель, а її церкву обернути на парафіяльну⁵; до закриття 1784 року в монастирі було близько двадцяти ченців³. Того самого 1784 року ченці забрали всі грамоти, церковне начиння й хоругви і вийшли до Молдавії, а імператорський декрет повернув місту тридцять один гектар землі — село Горечу, — які монастир узяв 1764 року⁵.

На початку XIX століття обитель відвідав російський імператор Олександр I¹. Місцева історія подає це як переказ і датує жовтнем 1823 року, коли в Чернівцях відбулася зустріч двох імператорів: у народній пам'яті лишилася розповідь про піший похід самодержця на Горечу до колишньої монастирської церкви, біля якої на нього напали собаки⁵.

Монастир відновили 1995 року^{1, 3}. У 1999—2000 роках тут звели два братські корпуси¹. За станом на 2006 рік, коли вийшов відповідний том енциклопедії, в обителі жило дванадцять насельників³. Сьогодні монастир належить до Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви і стоїть на вулиці Троянівській².