Успенський Святогірський Зимненський ставропігійний жіночий монастир

Успенський Святогірський Зимненський ставропігійний жіночий монастир стоїть у селі Зимне на березі річки Луги, у Волинській області¹.

Про час його заснування джерела говорять по-різному, і текст не обирає між ними. Енциклопедія Сучасної України датує заснування 1001 роком і пов'язує його з князем Володимиром, який, за цим викладом, побудував тут зимовий терем і два дерев'яні храми - на честь Успіння Божої Матері та Пресвятої Трійці¹. Велика українська енциклопедія пише, що виникнення монастиря традиційно датують XI століттям, першою документованою згадкою вважають Києво-Печерський патерик під 1062 роком, у зв'язку зі смертю тут ігумена Києво-Печерського монастиря Варлаама, а наступну згадку - 1458 роком². Сама обитель тримається першого рахунку: у вересні 2011 року вона відзначала 1010-річчя заснування разом із 20-річчям відродження³.

Тривалий час монастир був резиденцією єпископів Володимир-Волинських, зокрема преподобних Стефана і Амфілохія, а в XIII столітті його знищили монголо-татари¹. 1495 року луцький князь Федір Чарторийський побудував замість дерев'яної Успенської церкви кам'яний п'ятикупольний храм¹; Успенський собор над печерами звели того ж 1495 року і перебудували 1550-го². Відтоді монастир був родовою усипальницею князів Чарторийських, які відкрили тут друкарню та школу¹. 1566 року коштом князя Олександра Чарторийського для обителі відлили дзвін вагою 720 кілограмів².

1682 року монастир перейшов на унію і належав до Чину святого Василія Великого². 1724 року волинський староста Михайло Чацький розорив обитель і наказав перебудувати Успенський храм на двокупольний костел¹; 1790 року монастир закрили^{1, 2}. У 1795-1839 роках при Успенській церкві діяла православна парафія, частково відремонтована 1857 року¹.

Обитель відновили як православну жіночу - за ЕСУ, 1892 року, за ВУЕ, 1893-го^{1, 2}. Значні роботи з реконструкції виконали в 1898-1900 роках за проєктом архітектора М. Козлова: надбудували надбрамну дзвіницю, перебудували Успенський собор, звели школу і на місці старої печерної каплиці створили підземну Варлаамівську церкву, освячену 1902 року². Станом на 1914 рік в обителі жило 16 монахинь і 103 послушниці, а під час Першої світової війни монастир пограбували¹.

Радянську добу обитель пережила двічі закритою. За ЕСУ, вона була відновлена у 1921-1939 і 1941-1949 роках, а пізніше на її території розташували тракторну бригаду, і лише Троїцький храм діяв як парафіяльний¹; ВУЕ датує закриття 1946 роком². Дзвін 1566 року після закриття передали 1949 року до Троїцького Дерманського монастиря, 1960 року - до Рівненського краєзнавчого музею, і лише 2001 року повернули до Зимного як реліквію². У 1975-1990 роках оборонні мури з баштами, прилеглі до них корпуси та храми відреставрували як пам'ятку².

1991 року до Зимного прибули дві сестри з Корецького Свято-Троїцького жіночого монастиря, наступного року у відновленій обителі мешкало вже 15 насельниць, а 1996 року монастир дістав статус ставропігійного¹.

Головна святиня обителі - Зимненська чудотворна ікона Божої Матері. За ЕСУ, її перенесли з Константинополя до Києва 988 року, і в обителі вона зберігалася від дня заснування; від 1914 року образ переховували в селі Павлюківка на Житомирщині, від 1966 року - у Корецькому Свято-Троїцькому жіночому монастирі, і лише 1995 року повернули до Зимного¹. За викладом центрального церковного ресурсу, 1914 року образ вивезла до Житомира ігуменя Аріадна з благочинною та келійницею, а згодом, коли з трьох сестер лишилася жива одна, вона попросила настоятельку Корецького монастиря взяти святиню на збереження⁴. Днем святкування Зимненської ікони є 24 вересня: саме цього дня 2011 року Предстоятель Польської Православної Церкви Митрополит Варшавський і всієї Польщі Савва очолив в обителі Божественну літургію, а напередодні звершив тут святкову всенощну³. У монастирі зберігаються гробниці з частками мощей первомученика архідиякона Стефана та преподобного Арсенія Печерського¹.

При обителі діє регентське відділення Володимир-Волинського духовного училища⁶. 28 червня 2024 року в монастирі відбувся випускний акт цього училища: дипломи отримали шість випускниць⁵. Набір на 2026/2027 навчальний рік оголошено 2 липня 2026 року - навчання стаціонарне, триває три роки, мова навчання українська, а студентки можуть здобувати середню освіту в ліцеї села Зимне екстерном⁶.