Не бійся, мале стадо... дивно було б, якби єпископ не сказав слова, з огляду на ті обставини, у яких ми живемо, коли ухвалюються богоборчі закони про заборону УПЦ.
"Не бійся". Кажуть, це словосполучення в Біблії трапляється 365 разів (на кожен день року). І я звертаюся до вас: дорогі мої, не бійтеся.
Мене питають, як будемо далі. Я відповідаю: будемо з Богом, усе інше додасться нам. Дорогі мої, Церкву заборонити неможливо... Зараз хочуть заборонити церковні структури, через які Церква виявляється в нашому суспільстві...
В Апокаліпсисі в 13-й главі Іоанн Богослов говорить про те, що з моря вийшов звір, і що цей звір був ніби смертельно поранений, а потім минуло небагато часу, і його рана зцілилася. Далі говориться, що цьому звірові дано воювати зі святими і перемогти їх.
Я не знаю, чи правильним буде зараз моє тлумачення. Чи можна накласти цей текст Апокаліпсиса на наш час? Може, це неправильно, але це дуже схоже.
Згадайте, як називали у 1917 році більшовиків, що прийшли до влади, — червоним драконом. Нехай ніхто не подумає, що я зачіпаю почуття атеїстів, ні... Просто якщо цей атеїст захоче оволодіти моєю душею, полонити її — я дам відповідь. Атеїзм — це віра, віра в те, що Бога немає. Ми поважаємо цю віру, це вибір людини. Але й атеїзм не повинен втручатися в життя віруючих людей...
Подивіться, хто сьогодні хоче керувати релігійним життям в Україні. Це ось ті самі атеїсти, з радянського минулого... Зеленський, який на Томос говорив "термос", і говорив, що не буде вказувати кому в яку Церкву ходити... Що зараз він робить з нами? Ми йшли голосувати за нього, тому що він обіцяв не лізти в Церкву. Обманув. І він поставив на чолі всієї цієї богоборчої мети людину, яка в радянський час називалася науковим атеїстом (мається на увазі Єленський), яка боролася з віруючими в тому числі через свої науково-атеїстичні праці. І ця людина залучила своїх колег, атеїстів, невіруючих людей, які хочуть командувати нами. Вони зараз не заявляють, що вони атеїсти, а говорять про те, що виявляють канонічну грамотність у церковних питаннях.
Але для того, щоб бути каноністом, тобто церковним юристом, для цього людина має бути віруючою, практикуючим християнином. Атеїсти визначають канонічний ступінь УПЦ! Що це? А ось це той самий звір, який був смертельно поранений у 1988 році. І зараз його рана зцілилася, і йому дано вести війни зі святими і перемогти їх...
Комусь хочеться вести війну всередині країни, яка й так воює. Визначають ворога, і цим ворогом призначили нас. Подивіться на екрани телевізорів, наших українських. Скільки бруду ллється на нашу Церкву. А ми відповісти не можемо. Нас не допускають на телебачення. Якщо ми демократична країна, дайте нам можливість відповісти на всі ваші претензії до нас. Ні. Дано вказівку не пускати православних.
Нам говорять ще про те, щоб архієреї не говорили про гоніння на віруючих, інакше буде гірше. Як ми скотилися в СРСР... Якраз у 20-ті роки Радянська влада вимагала від архієреїв, які були на волі, не просто мовчати. Треба було говорити, що в СРСР немає гонінь на віруючих. На превеликий жаль, деякі архіпастирі так і говорили. Але не будемо їх судити. Ми не були в їхній шкурі...
Але нам зараз не можна мовчати. Тож я відкрито кажу: в Україні є гоніння на віруючих. Колеги Зеленського по "95 кварталу" відкрито через телебачення хулили ім'я Боже, блюзнили. І не просто ображали, а знущалися з почуттів віруючих. Причому всіх: і католиків, і протестантів... І подивіться, яка мовчанка — усі бояться засудити цю дію. І тільки наша Церква відкрито засудила це.
Ми звернулися в поліцію, щоб відкрили справу. Жодної реакції. Поліції прийшла "вказівка" не слухати цих "московських попів"...
Так, гоніння є. А що було в Івано-Франківську... Можна подивитися в інтернеті, як газом викурювали православних людей з їхніх храмів і потім храм захопили. Я не знаю, як ПЦУ після цього там моляться. Це ж немає в людей совісті ніякої...
А як у Чернівецькій області захоплювали храм. Влада брала участь, поліція брала участь і пролилася кров православних людей. І знову мовчанка. Влада не реагує. Захоплюють храми, підробляють документи. Жодної уваги — влада повністю ігнорує інтереси православних громадян України.
А Прикарпаття і Галичину взагалі зробили полігоном для богоборчих дослідів. Усі храми закрили, думали, люди підуть у ПЦУ. Люди не пішли. У Львові порожні храми стоять. Священники і люди сказали: будемо молитися десь по квартирах, по домах. Не тут-то було. Приходить міліція, СБУ. Священникові категорично забороняють служити. Хочуть, щоб він взагалі покинув Львів. Священник не може влаштуватися на роботу, тому що одразу приходить "вказівка". Тоді священники стали таємно звершувати Літургію, передавати Святі Дари через мирян, яких навчили, як правильно поводитися зі Святими Дарами. Люди збираються десь, то на одній квартирі, то на іншій. Щоразу міняють координати. Вичитують належні служби і без священника самостійно причащаються.
Виявляється, і так не можна. У деяких випадках пильні сусіди дзвонять у поліцію. Ті приїжджають, чинять допити і беруть підписку, що більше подібних заходів церковного характеру не буде.
Це не гоніння на Церкву? Зараз випробують там. А мені здається, що всю Україну хочуть перетворити на те, що зараз у Львові. Але зауважте — люди не пішли в розкол.
Дорогі мої, ми не знаємо, що завтра буде з нами. Якщо дійде до крайньої точки, як у Львові, і не буде в мирян доступу до священників, я дам благословення священникам заготувати Святі Дари і роздати віруючим і підготувати чин самопричащення...
Якщо у вас не буде цього чину, але є Святі Дари — не сумуйте. Згадайте, коли старець Зосима прийшов у пустелю до прп. Марії Єгипетської для того, щоб причастити її. Він прочитав Символ Віри й Отче наш. Люди питають, а як ми будемо сповідатися. Подвиг новомучеників підказує нам це. Що вони робили? Священства не було. Хто міг — телефонував, хто не міг — писав сповідь на папері і поштою відправляв священникові або єпископові...
У нас ситуація трохи легша: у нас є інтернет. Це не норма. Це крайній випадок. Якщо закриють усі наші храми і нас виженуть, то ми зможемо таким чином сповідатися і причащатися.
І ось, що цікаво. Храми будуть відкриті, але Церкви там не буде. У радянський час влада пішла на таку хитрість: створили свою церкву — вона називалася обновленською. Влада всюди протегувала цій так званій церкві. Священнослужителів, які називали цю церкву розкольницькою, — часто судили і давали строк. І що цікаво, ця обновленська церква (люди називали їх червона церква) була визнана Константинопольським патріархатом.
Дивіться, як ситуація повторюється. Виявляється, усе це вже було. Якщо так буде і в нас, мої дорогі, будемо робити все, щоб Церква продовжувала свою місію і в цих умовах...
Що робити нам, православні? Сьогодні великий тиск на єпископат. З усіма єпископами ведеться спілкування, з'ясовують настрої. Коли зі мною спілкувалися «великі» люди, я їм сказав: я вам дам дуже просту пораду: дивіться, ПЦУ визнали грецькі Церкви і то не всі, а решта помісних Церков не визнають ПЦУ, тому що говорять про те, що в них немає апостольської спадкоємності. Прямо кажуть, що Епіфаній мирянин. Польська Церква так сказала, Албанська Церква так сказала. Тобто, якщо є сумніви в апостольському спадкоємстві, значить, є сумнів у Євхаристії. І я запропонував таке рішення. Давайте змиримося і ми, і вони. У нашої Церкви бездоганна апостольська спадкоємність, у ПЦУ — сумнівна. Давайте ми уділимо їм хіротонію, рукоположимо їх і проблема вирішується. Вони стануть Церквою. Ні, сказали вони. Це не підходить. Якщо не хочете переходити, то ми відключимо вам світло, газ, воду тощо... У XXI столітті так вирішують питання віри! Берія б позаздрив тому, що зараз відбувається на Галичині...
Нас звинувачують у тому, що ми вороги України, вигадали ярлик: "московські попи". Звідки взявся цей ярлик. А ви знаєте, він, узагалі-то, Євангельського походження. Згадайте, коли Христа засуджували на смерть і вночі було зібрання єврейських вождів і було сказано: "нехай краще Він помре. Якщо Він не помре, то прийдуть римляни і оволодіють народом нашим". Іншими словами, Іісус є "римський піп". Юдея тоді була під окупацією Рима, і вони звинуватили Іісуса в пособництві Риму. Це причина, яка їм була потрібна, щоб "законно" умертвити нашого Господа. Зараз римський це значить московський. І зауважте, ось ці атеїсти, які керують сьогодні церковним життям: їх цікавить тільки одна конфесія — ми і наша Церква. І це якраз, дорогі мої, показник, що ми і є істинна Христова Церква...
Нас питають, а який вихід з цього глухого кута. А згадайте, як Православна Церква вийшла з Болгарського глухого кута наприкінці 90-х. Приїхали всі предстоятелі Церков і уврачували розкол.
Дорогі мої, не хвилюйтеся, не панікуйте. Будемо з Богом, будемо триматися одне одного ось у цій скорботі, яку ми переживаємо. Церква в гонінні якраз являє видимий плід віри і благочестя...
Кажуть, ми втратили Лавру... Ні, ні, ні. Ми не втратили Києво-Печерську Лавру. Зауважте, кілька людей пішло з Лаври, а всі ченці на місці. Так, людей не пускають, вони тепер живуть справді чернечим життям, і зараз вони там, моляться. І бувало таке, що на ченців київських говорили: ну ось міські ченці, що за ченці? А ось подивіться, прийшов час випробувань і ось який плід вони показали...
Мій заклик один: жодних розколів! ми залишаємося в канонічній Православній Церкві. Будьте вірні Христу і Його Святій Православній Церкві!
