Ухвалу постановлено в підготовчому засіданні у справі № 921/306/26. Відповідач - Свято-Духівський Почаївський чоловічий монастир; в ухвалі він названий Почаївським Свято-Духівським монастирем Тернопільської єпархії Української Православної Церкви. Позов Тернопільської обласної державної адміністрації - про витребування майна (культових споруд) з чужого незаконного володіння. За ухвалою, провадження у справі відкрито 25 травня 2026 року, а 23 червня до участі в ній допущено Тернопільську обласну прокуратуру.
Як випливає з ухвали, монастир, зокрема, просив витребувати документи, що стали підставою для ототожнення «Келій початку ХХ ст.» і «Брами початку ХХ ст.» - об’єктів культурної спадщини, паспорти яких виготовлено 2024 року, - з Братським корпусом № 1 і Святими вратами, двома спірними спорудами. Серед інших доказів відповідач просив отримати в Кременецькому районному відділі поліції інвентаризаційну справу комплексу, вилучену 16 серпня 2023 року, у Почаївській міській раді або відповідному архіві - рішення її виконавчого комітету від 30 червня 2004 року, а в Тернопільській обласній державній адміністрації - матеріали пам’яткоохоронного обліку. Представниці позивача і прокуратури проти клопотання заперечили.
Суд дійшов висновку, що клопотання не відповідає статті 81 Господарського процесуального кодексу України: за ухвалою, заявник не обґрунтував, чому не може подати ці докази самостійно, не зазначив, яких заходів для цього вжив, і не долучив відповідей на адвокатські запити. Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття.
Джерела: Єдиний державний реєстр судових рішень, ухвала Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/306/26, 28 жовтня 2026 року.


