26 січня 2026 року закінчився строк договору між Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця» та громадою Миколаївського Крупицького жіночого монастиря на Чернігівщині про користування приміщеннями. 28 січня чотири сестри забрали особисті речі й перейшли до будинку, який не є пам’яткою архітектури, а комплекс споруд повернули в державну власність.
Генеральна директорка заповідника сказала Суспільному, що в тому будинку є електрика, опалення та ліжка, що монахинь не викидали на вулицю в мороз і що централізована система опалення в обителі повністю розморожена. За її словами, громада може укласти новий договір про безоплатне користування культовими спорудами.
Адвокат громади стверджує протилежне: виселення відбулося без рішення суду, монахині офіційно зареєстровані в келіях і не мають іншого житла, а на час воєнного стану постанова Кабінету Міністрів № 634 від 27 травня 2022 року дає користувачеві право на автоматичне продовження договору. У діях посадових осіб він убачає ознаки правопорушень за статтями 356 і 365 Кримінального кодексу та готує заяви до правоохоронних органів і позови до суду. Речниця поліції Чернігівської області сказала, що поліція охороняла публічний порядок і порушень допущено не було.
Судового рішення про те, чим саме був цей вихід, немає — його немає в жодної зі сторін. На відео, яке оприлюднив адвокат, жінка, що живе в обителі, каже: сестри пробули тут двадцять шість років, і всі питання розв’язуватимуться через суд.
Джерела: Суспільне Чернігів, 28 січня 2026 року — обидві версії; Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ, 28 січня 2026 року — позиція адвоката громади.
