На честь ікони Божої Матері "Києво-Братська" жіночий монастир

Жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Києво-Братська» стоїть у селі Горенка Києво-Святошинського району на Київщині й належить до Київської єпархії. Обитель виросла з парафії тієї самої присвяти, заснованої в селі 2007 року^{2, 3}.

Присвята пояснюється давньою історією самої Горенки. За описом Л. Похилевича, наведеним на сайті Горенської сільської ради, село інакше звалося Папірня: у XVIII столітті на його землях, у напрямку до Мостища, працювала паперова фабрика Київської академії Братського монастиря⁴.

До цієї історії парафію привів її засновник. 1999 року ігумен Ахилла (Шахтарин), який доти служив у Києво-Подільській Введенській церкві, оселився в Горенці, придбавши тут будинок, і, зацікавившись минулим села, дізнався, що здавна воно належало Києво-Братському монастиреві, а звалося Папірнею - від паперової фабрики, яка виробляла папір для потреб цього монастиря та Духовної академії².

У серпні 2005 року указом Митрополита Київського і всієї України Володимира отця Ахиллу призначено штатним священиком Серафимівської церкви в Пущі-Водиці, де духовно окормлювалася більшість жителів Горенки. Це дало змогу докладніше вивчити історію села, і настоятель дійшов висновку, що в Горенці має бути свій храм².

Навесні 2007 року з благословення Митрополита Володимира в селі засновано й зареєстровано парафію^{2, 3}. Обираючи ім'я для парафії та майбутнього храму, зупинилися на чудотворній іконі Божої Матері «Києво-Братська»: до революції ця святиня перебувала в Києво-Братському монастирі, з яким село мало історичний і духовний зв'язок, а за викладом благочиння - і тому, що за весь час існування ікони жодного храму на її честь доти не освячували².

Тоді ж настоятель придбав земельну ділянку під забудову⁶. 17 жовтня 2007 року указом Митрополита Володимира ігумена Ахиллу призначено настоятелем горенської парафії^{2, 3}. Доки храму не було, громада молилася в його домовому храмі на честь великомучениці Параскеви, влаштованому з благословення Митрополита².

Для майбутньої церкви написали храмову Києво-Братську ікону Божої Матері - за історичним описом і збереженими копіями³.

15 березня 2008 року Предстоятель Української Православної Церкви освятив місце під будівництво храму⁶. Саму церкву звели швидко: за словами паламаря парафії, храм збудувався трохи більше ніж за місяць - усього за сорок днів, а допомагала в будівництві вся громада².

7 листопада 2008 року в Горенці освячено новий храм; освячення звершив особисто Митрополит Київський і всієї України Володимир, який по літургії звернувся до парафіян зі словом^{2, 6}. Церква дерев'яна, типова, розрахована на 150 вірних⁶.

Проект храму доповнив сам настоятель: у церкві влаштовано хори, яких у таких невеликих храмах звичайно немає². Ззовні церкву оздоблює годинник праворуч від входу².

У новоосвяченому храмі архімандрита Ахиллу нагороджено орденом Української Православної Церкви та грамотою Священного Синоду - за заслуги в храмобудівництві та з нагоди святкування 1020-річчя Хрещення Русі; нагороди він прийняв з рук Митрополита Володимира².

Стараннями настоятеля в Горенці запрацювала недільна школа для дітей і дорослих, у якій вивчали катехизис і готували читців²; станом на 2010 рік поряд із церквою зводили для неї приміщення⁶. Недільна школа для малечі діє і при обителі⁵.

Сама Києво-Братська ікона, якій присвячено монастир, за церковним переказом чудесно явилася 1654 року в Борисоглібській церкві Вишгорода, а 1662 року, коли місто зазнало руйнування, образ винесли з храму й пустили по Дніпру; ріка винесла його на подільський берег у Києві, звідки святиню перенесли до Братського монастиря^{2, 3}.

Після офіційного закриття радянською владою 1919 року Києво-Братського монастиря та Київської духовної академії ікона зникла безслідно, а в липні 2009 року її знайшли у фондосховищі Національного художнього музею України³.

15 березня 2013 року Священний Синод Української Православної Церкви журналом № 31 благословив відкриття жіночого монастиря на честь ікони Божої Матері «Києво-Братська» Київської єпархії при парафії тієї самої присвяти в селі Горенка та реєстрацію статуту обителі¹. Сайт Горенської сільської ради датує відкриття монастиря тим самим днем і зазначає, що при обителі залишилася парафія⁵.