Благовіщенський Мангупський чоловічий монастир
44.590101, 33.802690
У середньовіччі в південній скельній стіні плато гори Мангуп, поблизу села Залісне в Бахчисарайському районі Криму, у межах Сімферопольської єпархії, існував печерний монастир, який у науковій літературі називають «Південним монастирем» Мангупа2.
Мангупське плато заселяли вже з другої половини III століття; у другій половині VI століття з ініціативи Візантії тут звели потужну фортецю і велику базиліку - є припущення, що саме тут стояв Дорос, центр візантійських володінь у гірському Криму3. У 780-х роках поселення захопили хозари, а до середини IX століття влада знову перейшла до Візантії3. До середини XIV століття поселення дістало назву Феодоро й стало столицею однойменного князівства: забудова на плато ущільнилася, звели цитадель3.
Наприкінці XIV століття Мангуп розорив Тимур (Тамерлан), а з першої чверті XV століття князівство Феодоро переживало найвищий розквіт - реконструювали цитадель, розширювали печерні монастирі й церкви3. У 1475 році, після тривалої облоги, князівство Феодоро впало під натиском османів; у XVIII столітті турецький гарнізон і останні мешканці залишили гору3.
Пам'ятки Мангупа описали й дослідили в XIX-XX століттях: перші розкопки тут здійснив О. Уваров 1853 року, ґрунтовні - експедиції під керівництвом Є. Веймарна (1967-1974 роки) та О. Герцена (з 1975 року)4.
До монастиря вів штучний тунель із невеликого природного грота біля підніжжя урвища, що виходив на край майданчика великого грота в середній частині урвища2.
У східній частині цього грота стояла церква, в центрі та на півночі якої в підлозі були вирубані три могили із заплечиками; фрескові розписи колись покривали апсиду, арку над вівтарем і фриз над аркою2. Біля входу до храму був пролом у прямокутне приміщення, ймовірно колишню ризницю чи келію, а в західній частині грота були вирубані ще чотири приміщення, ймовірно келії2.
Дослідник Юрій Могаричев датував цю обитель найімовірніше першою половиною XV століття2.
На початку XXI століття в обителі відновили чернече життя, і монастир дістав назву Благовіщенського2.
23 грудня 2010 року Священний Синод Української Православної Церкви (Журнал № 63), заслухавши доповідь Преосвященного Лазаря, митрополита Сімферопольського і Кримського, благословив відкриття Благовіщенського Мангупського чоловічого монастиря. Документ називає місцем відкриття село Красний Мак Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим1.
Показати джерела
- 1. «Засідання 23 грудня 2010 року» (церковний документ). Священний Синод Української Православної Церкви (sinod.church.ua), 2010 (дата звернення: 2026-09-01)
- 2. «История и архитектура» (офіційний сайт). Благовіщенський Мангупський чоловічий монастир, офіційний сайт (mangup-mon.church.ua, архівна копія Wayback Machine) (дата звернення: 2026-09-01)
- 3. «Место расположения» (офіційний сайт). Благовіщенський Мангупський чоловічий монастир, офіційний сайт (mangup-mon.church.ua, архівна копія Wayback Machine) (дата звернення: 2026-09-01)
- 4. Абашина Н.С. «Мангуп (Мангуп-Кале)» (енциклопедія). Енциклопедія Сучасної України (esu.com.ua), 2018 (дата звернення: 2026-09-01)
- Журнал № 63 засідання Священного Синоду УПЦ від 23.12.2010 року
