Серафимівський жіночий монастир

Обитель у селі Приборжавське на Іршавщині — до 1960 року село називалося Заднє — заснував уродженець цього ж села ієромонах Гермоген (Скундзяк)¹. У 1925 році він став насельником Тереблянської обителі, де прийняв чернецтво, наступного року був висвячений на ієродиякона, а потім на ієромонаха й дістав призначення на парафію¹.

Прагнучи усамітнення, отець Гермоген обрав місце на північ від рідного села, в урочищі За Лазом, і придбав там землю в односельця Панька, обмінявши її на власну родючу ділянку; викопавши в урочищі печеру, він усамітнювався в ній для духовних подвигів¹. У 1927 році він збудував храм у сусідньому селі Бронька¹.

З 1931 року отець Гермоген клопотався про створення в Приборжавському монастиря, а в 1933 році, звільнившись від парафіяльних обов'язків, поставив на малій батьківщині келію, яка два роки правила йому і за житло, і за храм¹. До нього приєднався односелець монах Серафим (Шандра)¹.

Разом вони подвизалися до 1938—1939 років, коли з благословення священноначалія нову обитель перетворили на жіночий монастир¹. Ієромонах Гермоген залишився при ній духівником, а настоятелькою стала монахиня Серафима (Дацьо); під її керівництвом у 1950-х роках звели новий храм¹.

У 1959 році монастир закрили, а його приміщення відвели під піонерський табір¹. Обитель відродилася в 1990 році¹.

1 квітня 2015 року Священний Синод УПЦ задовольнив прохання митрополита Хустського і Виноградівського Марка щодо будівництва власного будинку на території монастиря й ухвалив, що після смерті архієрея будинок перейде у повне розпорядження обителі².

Нині монастир має храми преподобного Серафима Саровського й Усіх святих, домовий храм на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість», дві літні каплиці, одна з яких освячена на честь ікони «Умиління», дзвіницю, каплицю над джерелом, а також старі й нові корпуси³. Серед святинь обителі — частки мощей святителя Миколая Мирлікійського, преподобних Іова Почаївського та Серафима Саровського й інших святих⁴.

Престольні свята монастиря — пам'ять Усіх святих у першу неділю після Дня Святої Трійці та пам'ять преподобного Серафима Саровського 2 (15) січня і 19 липня (1 серпня)⁵. У ці дні тут звершують архієрейські богослужіння: так було 15 січня 2025 року⁶ і 1 серпня 2026 року⁸, а напередодні останнього, 31 липня, до обителі пройшов традиційний хресний хід, що вирушив зі Свято-Іллінського храму міста Іршава із зупинками в Дубрівському Іоано-Предтечівському монастирі та храмах сіл Білки й Приборжавське⁷.

Приборжавське — серед населених пунктів, історію чернечих обителей яких представлено джерелами третього тому зведеного предметно-тематичного каталогу документів Державного архіву Закарпатської області «Давні монастирі Мукачівської єпархії (1900—1990)», що вийшов друком 22 квітня 2025 року⁹.