Ухвалу Чечелівського районного суду Дніпра від 6 грудня 2025 року, якою справу № 243/11154/25 об’єднано зі справою № 243/4706/24, а тримання митрополита Арсенія під вартою продовжено до 3 лютого включно, Дніпровський апеляційний суд залишив без змін на засіданні в Кривому Розі 5 січня 2026 року, відхиливши скарги трьох захисників. За текстом апеляційної ухвали, вона остаточна, і оскаржити її в касаційному порядку не можна.
Захисники клопотали про відкладення розгляду, але, як сказано в апеляційній ухвалі, їх завчасно повідомили про засідання, а розгляд уже відкладали на прохання захисту, тож у клопотаннях відмовлено. Адвоката на засідання о 13:00 призначав за дорученням колегії центр безоплатної правничої допомоги: в ухвалі про залучення захисника зазначено, що жоден із чотирьох захисників митрополита, серед яких автори скарг, не з’явився. Святогірська Успенська Лавра, де митрополит Арсеній є намісником, повідомила на своєму сайті, що засідання, призначене на 24 грудня, перенесли на 5 січня через доповнення до скарги від одного з адвокатів.
Захисники, за ухвалою, вважали ухвалу від 6 грудня невмотивованою, а об’єднання проваджень — порушенням процесуального закону. Колегія не погодилася: за її висновком, ухвала містить відповідь на кожен довід, обидва провадження перебували в одному суді, а їх передачу раніше визначеному складу суду здійснено, зокрема, відповідно до частини 2 статті 334 Кримінального процесуального кодексу (КПК). Доводів про безпідставність обвинувачення вона не оцінювала: за статтею 422-1 КПК апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість запобіжного заходу, а не доведеність вини.
Колегія погодилася з висновком першої інстанції, що ризики не зменшилися. Один із захисників доводив, що стаття 436-2 Кримінального кодексу не належить до злочинів, за яких частина 4 статті 183 КПК дозволяє не визначати заставу навіть під час воєнного стану. Колегія послалася на цю норму, за якою суд має право не визначати розмір застави, зокрема, у провадженнях за статтями 114-2 і 436-2 Кримінального кодексу, і назвала доводи про потребу м’якшого запобіжного заходу необґрунтованими.
Джерела: Єдиний державний реєстр судових рішень — ухвала Дніпровського апеляційного суду від 5 січня 2026 року, повний текст; ухвала того ж дня про залучення захисника; Свято-Успенська Святогірська Лавра, 1 січня 2026 року.
