Укрінформ 17 вересня повідомив, що керівник Тернопільської обласної прокуратури Віталій Панченко розповів його кореспонденту про чотири справи щодо релігійних організацій УПЦ на Тернопільщині: вони стосуються повернення майна державі та витребування земельних ділянок. За його словами, три позови подали органи прокуратури, четвертий — Тернопільська обласна військова адміністрація, до якої приєдналася прокуратура; справи розглядають суди Тернополя і Києва.
За інформацією прокуратури, одна справа стосується ділянки площею 12,3912 га під комплексом споруд Свято-Успенської Почаївської лаври, пам’ятки архітектури національного значення: йдеться про визнання недійсним рішення Почаївської міської ради та скасування реєстрації комунальної власності на ділянку й права користування нею релігійної громади лаври.
У судовому реєстрі цьому опису відповідає справа № 921/361/25 (ділянка тієї самої площі): за ухвалою від 23 лютого 2026 року Господарський суд Тернопільської області передав її до Господарського суду міста Києва; лавра подала зустрічний позов.
Друга справа, за словами прокуратури, триває в Господарському суді Тернопільської області: обласна військова адміністрація й прокуратура вимагають витребувати на користь держави культові споруди скиту XVIII століття (у Довіднику — Свято-Духівський Почаївський монастир) із володіння лаври, називаючи його незаконним.
Ще дві справи, за даними прокуратури, — про скасування рішення державного реєстратора, яким право приватної власності на будівлі двох пам’яток архітектури зареєстровано за релігійною громадою УПЦ, і про повернення комплексу будівель державі: Всесвятська церква 1773 року на кладовищі в Почаєві та Покровська церква з дзвіницею в селі Старий Почаїв.
Раніше, у справі № 921/788/23, обласна військова адміністрація вимагала скасувати рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради 2004 року про право власності Свято-Духівського монастиря на комплекс будівель. За постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року, суд першої інстанції задовольнив позов 14 серпня 2024 року, апеляційний суд залишив рішення без змін 31 жовтня, але Верховний Суд скасував обидва рішення й відмовив у позові, вказавши, що міська рада є неналежним відповідачем; постанова остаточна.
Джерела: Укрінформ, 17 вересня 2026 року; Реєстр судових рішень, постанова Верховного Суду, 22 січня 2025 року; Реєстр судових рішень, ухвала Господарського суду Тернопільської області, 23 лютого 2026 року.
